Інфекції дихальних шляхів, у тому числі пневмонія, бронхіт; шкіри та підшкірної клітковини; інтраабдомінальні інфекції, в тому числі перитоніт та інфекції жовчовивідних шляхів; гінекологічні; септицемія. Емпірична терапія хворих із нейтропенічною гарячкою. Профілактика післяопераційних ускладнень в інтраабдомінальній хірургії. Діти. Пневмонія; інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі пієлонефрит; інфекції шкіри та підшкірної клітковини; септицемія; емпірична терапія хворих із нейтропенічною гарячкою; бактеріальний менінгіт.

Інфекції дихальних шляхів (гострі та хронічні бронхіти, інфіковані бронхоектази, бактеріальна пневмонія, абсцес легенів, післяопераційні інфекції органів грудної клітки); інфекції ЛОР-органів (синусити, тонзиліти, фарингіти, середній отит); інфекції сечовивідних шляхів (гострий та хронічний пієлонефрит, цистит, асимптоматична бактеріурія); інфекції шкіри та м’яких тканин (бешиха, ранові інфекції, целюліт); інфекції кісток і суглобів (остеомієліт, септичний артрит); інфекції органів малого таза; гонорея, особливо у випадках, коли протипоказаний пеніцилін; інші інфекції (бактеріальна септицемія, перитоніт, менінгіт). Профілактика інфекцій: при підвищеному ризику виникнення інфекційних ускладнень після операцій на грудній клітці та черевній порожнині, операцій на тазових органах, серцево-судинних та ортопедичних операціях. У більшості випадків монотерапія цефуроксимом є ефективною. Але у разі необхідності препарат можна застосовувати у комбінації з аміноглікозидними антибіотиками або з метронідазолом (перорально, у супозиторіях або ін’єкційно), особливо для профілактики в абдомінальній та гінекологічній хірургії.

Інфекції дихальних шляхів (гострі та хронічні бронхіти, інфіковані бронхоектази, бактеріальна пневмонія, абсцес легенів, післяопераційні інфекції органів грудної клітки); інфекції ЛОР-органів (синусити, тонзиліти, фарингіти, середній отит); інфекції сечовивідних шляхів (гострий та хронічний пієлонефрит, цистит, асимптоматична бактеріурія); інфекції шкіри та м’яких тканин (бешиха, ранові інфекції, целюліт); інфекції кісток і суглобів (остеомієліт, септичний артрит); інфекції органів малого таза; гонорея, особливо у випадках, коли протипоказаний пеніцилін; інші інфекції (бактеріальна септицемія, перитоніт, менінгіт). Профілактика інфекцій: при підвищеному ризику виникнення інфекційних ускладнень після операцій на грудній клітці та черевній порожнині, операцій на тазових органах, серцево-судинних та ортопедичних операціях. У більшості випадків монотерапія цефуроксимом є ефективною. Але у разі необхідності препарат можна застосовувати у комбінації з аміноглікозидними антибіотиками або з метронідазолом (перорально, у супозиторіях або ін’єкційно), особливо для профілактики в абдомінальній та гінекологічній хірургії.

Інфекції верхніх дихальних шляхів, носоглотки (тонзиліт, фарингіт) та інфекції придаткових пазух носа; інфекції нижніх дихальних шляхів (бронхіт, гостра крупозна пневмонія, первинна атипова пневмонія); інфекції шкіри та м’яких тканин (імпетиго, фолікуліт, еризипелоїд, фурункульоз, інфіковані рани); гострі та хронічні одонтогенні інфекції; дисеміновані або локалізовані мікобактеріальні інфекції, спричинені Mycobacterium avium або Mycobacterium intracellulare. Локалізовані інфекції, спричинені Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum або Mycobacterium kansasii; ерадикація H. pylori у пацієнтів із виразкою дванадцятипалої кишки при пригніченні секреції соляної кислоти (активність кларитроміцину проти H. pylori при нейтральному pH є вищою, ніж при кислому pH).